ОП – поширене захворювання. В світі остеопороз вражає кожну третю жінку і кожного восьмого чоловіка у віці старше 50 років. Кожні 30 секунд у Європі реєструється остеопоротичний перелом.

Фактори ризику остеопорозу:

1.Генетичні:

• Етнічна приналежність (біла та азіатська раси)

• Рання менопауза

• Похилий вік

• Жіноча стать

• Низька маса тіла

• Низький пік кісткової маси

2.Гормональні:

• Жіноча стать

• Пізні менструації

• Безплідність

• Захворювання ендокринної с-ми (гіпогонадизм, тиреотоксикоз, невротична анорексія, цукровий діабет І типу, хвороба Іценка-Кушинга, гіперпаратиреоз, гіперпролактінемія, гіпотиреоз, раннє видалення яєчників)

3. Спосіб життя та особливості харчування:

• Куріння

• Зловживання алкоголем

• Зловживання кофеїном

• Малорухомий спосіб життя

• Непереносимість молочних продуктів

• Низьке вживання кальцію

• Надмірне вживання м’яса

• Дефіцит вітаміну Д в їжі

4. Супутні захворювання (хронічні обструктивні захворювання легень,, ревматоїдний артрит та інші ревматичні хвороби, трансплантація органів, хронічна ниркова недостатність, анемія, рак крові,хронічний гепатит та ін.).

5. Довготривале використання деяких медикаментів (глюкокортикоїдів, тироксину, антиконвульсантів, петлевих діуретиків,алюміній вмісних антацидів, антикоагулянтів, препаратів літію, хіміопрепаратів, препаратів тетрацикліну та інших).

Причини розвитку

В кістках протягом життя відбуваються постійні зміни. З моменту народження людини кісткова тканина розвивається і зміцнюється. Скелетна маса у жінок і чоловіків досягає максимуму у віці 20-30 років, після чого певний час залишається майже незмінною. Тому, дуже важливо, щоб в період, коли йде розвиток кісткової тканини, якомога міцнішими «наростити» кістки. Приблизно в віці 35-40 років починається процес поступової втрати кісткової маси, проте він відбувається дуже повільно. З віком цей процес набуває все більшої інтенсивності. Особливо це стосується жінок і пов’язано з настанням менопаузи. Саме тому жінки більш схильні до розвитку ОП і мають більший ризик переломів (в постменопаузальному періоді він сягає 30-40%, тобто кожна третя жінка знаходиться в групі ризику). Жінки страждають від переломів, пов’язаних з остеопорозом в 4 рази більше, ніж чоловіки. З віком ця різниця зменшується і, у віці 65-70 років інтенсивність зменшення кісткової маси у чоловіків дещо більша, ніж у жінок. Незалежно від віку до розвитку остеопорозу можуть призводити такі захворювання як цукровий діабет, захворювання щитовидної залози, наднирників, паращитовидних залоз, захворювання шлунково-кишкового тракту, ревматичні хвороби, захворювання крові та багато інших. Як фізіологічні процеси, пов’язані зі старінням, так і патологічні стани, пов’язані з різними захворюваннями, призводять до гормональних порушень , порушень всмоктування та виведення кальцію і, як результат, кальцій з кісток «вимивається» швидше, ніж поновлюється кістка і розвивається остеопороз.

Клінічна картина
Остеопороз складно виявити на початковій стадії захворювання. Більшість людей не підозрюють про те, що вони хворі. Хвороба повільно і мовчки «краде» кістку, часто перебігає без будь-яких симптомів аж до першого перелому.

Людину може турбувати біль поперековій ділянці, в кульшових суглобах. Зазвичай турбує відчуття дискомфорту між лопаток, загальна м»язева слабкість та порушення ходи. При деяких варіантах перебігу захворювання першими проявами можуть бути біль в гомілкових суглобах чи поява набряків та болі в ділянці стоп з поступовим розповсюдженням її на великі та дрібні суглоби верхніх та нижніх кінцівок.

В подальшому приєднується біль в кісках тазу, ребрах, який підсилюється при фізичному навантаженні. В подальшому біль стає постійним, який не зникає в спокої і пацієнти вимушені постійно приймати знеболюючі.

Протікання захворювання повільне, але прогресуюче. По мірі прогресування захворювання знижується мінеральна щільність кіски, що призводить до зниження її міцності. В результаті цього можуть виникати патологічні переломи, вторинні деформації, які нерідко призводять до інвалідності.

Діагностика:
Ви можете самостійно оцінити наявність у Вас факторів ризику ОП чи при його наявності – ризику переломів. Для цього дайте відповідь на питання:

Оцініть свої відповіді:кожне «так» – це вказівка на можливий ризик розвитку чи наявність у Вас ОП чи переломів.

Формула: зріст = розмаху рук. У дорослих людей зріст дорівнює розмаху рук. Якщо ви хочете вияснити чи не стали ви нище зростом, а зросту свого не пам’ятаєте чи точно не знаєте, скористайтесь формулою.

Отже, якщо у вас є фактори ризику остеопорозу, чи ви хочете уникнути його розвитку, зверніться на консультацію до ендокринолога, який порадить, які обстеження необхідно пройти та дасть рекомендації по профілактиці чи лікуванню ОП.

Стан скелету може бути оцінений різноманітними методами, включаючи різні види денситометрії (однофотонна та двохфотонна абсорбціометрія, двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія, кількісна комп’ютерна томографія, ультразвукова денситометрія). Денситометрія — точний і атравматичний метод, надзвичайно необхідний для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та діагностики ОП, оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів.

Лікар порекомендує метод дослідження, який найбільше буде підходити саме вам. Одним із самих перспективних видів денситометрії є

- кісткова МСКТ денситометрія, яка дозволяє оцінити об’ємну щільність кістки, оцінити ризик виникнення переломів хребта, вимірювати втрату кісткової маси з віком і спостерігати за перебігом ОП.

Крім того необхідно буде здати кров на

- біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини (кальцій та фосфор іонізований, кальцій в сечі, дезоксіпирідинолін, С-кінцевий про пептид, паратгормон, кальцитонін, остеокальцин, кісткова лужна фосфатаза), які реагують швидше порівняно з денситометричними показниками, на вплив різних факторів на кісткову тканину.

При підозрі на вторинний ОП, необхідні будуть обстеження та консультації відповідних фахівців з питань виявлення та лікування захворювання, що призвело до виникнення ОП.
Лікування.

Профілактика остеопорозу починається з дитинства. Необхідною умовою нормального розвитку скелету є адекватні фізичні навантаження та раціональне харчування, насамперед адекватне надходження кальцію та вітаміну Д з їжею.

Лікування завжди розпочинається з визначення адекватності вживання кальцію, бажано в формі молока — природного джерела вітаміну D (100 мг вітаміну в 24 мл молока). Якщо під час кожного прийому їжі випивати одну склянку молока, кількість отриманого організмом Са становитиме близько 1200 мг на день. Одна чашка йогурту, сиру чи 28 г твердого сиру за вмістом кальцію (300 мг) дорівнюють склянці молока. У більшості випадків особи похилого віку добову потребу в вітаміні D (800 МО) можуть задовольнити при вживанні 1–2 склянок молока та комбінованих вітамінних препаратів (400 МО).

Крім того пацієнтам обов’язково рекомендуються адекватні фізичні навантаження та відмова від шкідливих звичок. Фізичні навантаження відіграють важливу роль в формуванні кісткової тканини в любому віці. Будь-які види спорту, включаючи плавання, які поєднують статичні та динамічні навантаження, дуже важливі на протязі всього життя. Корисно міняти види фізичних навантажень з метою зміцнення різних груп м’язів.

При будь-яких видах лікування ОП призначають препарати кальцію та вітаміну Д. Використання лише препаратів кальцію з вітаміном Д не призупиняє прогресування ОП та не збільшує мінеральної щільності кісток.

Асортимент препаратів для лікування ОП широкий. Кожен з них має свої переваги та недоліки, тому, звісно, лише лікар зможе підібрати препарат, який буде найбільш ефективний саме для вас.

Застосовують наступні препарати:

• Кальцитонін. Призначається у разі підтвердженого діагнозу ОП. Має виражений знеболювальний ефект, але не призупиняє прогресування процесу.

• Біфосфонати. Блокують процеси резорбції («вимивання кальцію») кісток.

• Жіночі статеві гормони. Замісна гормональна терапія призначається жінкам в період менопаузи з метою профілактики та лікування постменопаузального ОП.

• Стронцію ранелат. Використовується для лікування постменопаузального ОП. Збільшує утворення кіски та зменшує її резорбцію.

• Біфосфонати – використовуються для лікування постменопаузального ОП та ОП, викликаного метастазами пухлин. Зменшує резорбцію кісткової тканини.

• Анаболічні стероїди – призводять до покращенню синтезу білка в тканинах, зміцнюють кісткову тканину.

У разі вторинного ОП лікують основне захворювання і по можливості відміняють чи заміняють препарати, які могли викликати ОП.

Якщо у вашій родині проживає людина хвора на ОП, необхідно створити безпечні умови навколишнього середовища з метою попередження травм та переломів:

- драбини облаштовувати зручними перилами;

- забезпечити зручним взуттям зі стійкою опорою;

- у ванній кімнаті, душі використовувати коврики, ручки для опори;

- зручно облаштувати вимикачі світла;

- не ставити посеред кімнати предметів, за які можна зачепитись

Боли в спине при данной патологии вызываются увеличивающейся нестабильностью, которая может вести к прогрессированию деформации позвонков. Так как надкостница позвонков содержит много болевых нервных окончаний, пациенты испытывают сильные боли.

Данное состояние значительно ухудшает качество жизни пациентов, ограничивая двигательную активность.
Как правило, в первые 3-6 недель следует попытаться уменьшить боли консервативными мероприятиями. К ним относятся назначение обезболивающих медикаментов (в виде таблеток, инъекций или пластырей), препараты для лечения остеопороза, щадящий двигательный режим, корсетотерапия, лечебная гимнастика, физиопроцедуры.

Если эти мероприятия оказались безуспешными, или существует непереносимость определенных препаратов, можно рассматривать вопрос о проведении вертебропластики или кифопластики.

Вертебропластика – это минимально инвазивная операция, целью которой является фиксация перелома позвонка и устранение боли, вызванной этим переломом. Процедура вертебропластики проводится через прокол кожи (в отличие от открытого вмешательства с применением разреза). В тело сломанного позвонка вводится специальная игла, через нее в позвонок подается костный цемент, который заполняет место между отломками и застывает в течение 10 минут.

Рис. Этапы вертебропластики.

Введенный цемент позволяет стабилизировать позвонки изнутри, что ведет к быстрому и продолжительному облегчению боли (эффективность процедуры до 90%).

Операция выполняется под местной анестезией, в некоторых случаях под легким внутривенным наркозом. Длительность процедуры около 1 часа. Через 2-3 часа пациенты могут подниматься на ноги.

В отличие от вертебропластики при кифопластикие в тело сломанного позвонка сначала вводится специальный баллон (баллонная кифопластика), который раздувается под давлением, что приводит к некоторому исправлению деформации и образованию в теле позвонка полости. Баллон сдувается и удаляется, а в образовавшуюся полость вводится цемент. Преимущества баллонной кифопластики следующие: возможность целенаправленного исправления деформации, меньший риск распространения цемента за пределы позвонка.

Рис. Этапы кифопластики.

В клинике «Оберіг» перечисленные вмешательства (вертебропластика, баллонная кифопластика) проводятся под контролем компьтерно-томографической флюороскопии (на 64-срезовом мультиспиральном компьютерном томографе компании Toshiba), что позволяет значительно повысить точность введения иглы и максимально снизить риск осложнений.

Рис. Вертебропластика под контролем КТ-флюороскопии.